Різкий стрибок цін на нафту, викликаний військовим конфліктом в Ірані та блокуванням Ормузької протоки, обійдеться світовій економіці приблизно 0,3% втраченого ВВП. Про це йдеться у новій аналітичній записці Goldman Sachs. Одночасно з уповільненням економічного зростання дорога сировина підігріватиме глобальну інфляцію протягом усього наступного року.

За розрахунками інвестбанку, енергетична криза додасть загального рівня глобальної інфляції від 0,5 до 0,6 процентного пункту. Базова інфляція (очищена від волатильних цін на енергію та харчові продукти) відреагує слабше — зростанням на 0,1–0,2 в.п. Ці цифри стали результатом перегляду прогнозів банку після того, як судноплавство через ключовий для нафти та газу маршрут виявилося паралізованим.

Попри негативні очікування, економісти Goldman Sachs наголошують на тому, що поточний шок кардинально відрізняється від інфляційного сплеску 2021–2022 років. Удар локалізований виключно на енергетичних ринках і не торкається ширших логістичних ланцюжків, як це було під час пандемії.

Залежність великих економік від постачання неенергетичних товарів із Близького Сходу мінімальна. На частку несировинного експорту з країн Перської затоки припадає лише близько 1% світової торгівлі. Це означає, що глобального товарного дефіциту та масштабних збоїв на виробництвах через іранський конфлікт не передбачається — інфляційний тиск буде обмежено вартістю енергоносіїв.

Однак, у Goldman Sachs попереджають про ризики, що зберігаються. Якщо військові дії перейдуть у затяжну фазу, а Ормузька протока залишиться заблокованою на тривалий термін, котирування нафти продовжать ралі. Тривалі перебої у постачаннях можуть багаторазово посилити негативний ефект, зробивши інфляцію більш упертим, а тиск на світове економічне зростання більш агресивним.